Першопрохідцем серед наших команд став донецький «Шахтар», якому в кваліфікації Ліги чемпіонів протистоїть швейцарський «Янг Бойз». Команда за європейськими мірками – більш ніж скромна, але в місцевому чемпіонаті намагається змагатися з «Базелем». Втім, більше там конкурентів і немає.
Цілком логічно, що всі експерти схилялися до того, що підопічним Пауло Фонсеки не складе труднощів обіграти цю команду. І, судячи з побаченого, не дарма. Адже крім двох забитих голів, «гірники» повинні були відвантажувати у ворота суперників ще як мінімум стільки ж. А то й більше.
Втім, і так вийшло непогано. Протягом практично всієї зустрічі підопічні Фонсеки володіли перевагою. Але, все ж, перші хвилин десять змусили українських вболівальників понервувати. При тому неабияк. Швейцарці, мабуть, виправдовуючи свою назву (молоді хлопці), в дебюті поєдинку дуже активно бігли вперед, навіть якусь створювали загрозу біля воріт П'ятова. Але досить швидко здулися.
Вірніше господарі поля швидко взяли ситуацію під свій контроль і більше її з своїх рук не випускали. Далі швейцарські «пацани» не знали куди бігти. У прямому сенсі слова. Варто віддати Фонсеке належне, адже, незважаючи на його модернізацію гри «Шахтаря», команда виглядає дуже пристойно. І, що імпонує багатьом, команда стала грати в два форварди, що зараз у великому дефіциті.
Португалець, що дивно перевів Тайсона вперед, і бразилець, який цілком може стати українцем, показує там досить непоганий футбол. Навіть блудного сина Селезньова не підпускає до основи. Але це зовсім інша розмова. Головне – перемога. А через тиждень, сподіваємося, донеччани поставлять логічну крапку в цьому протистоянні.
«Олександрії» був дебют в Лізі Європи з досить посередню за європейськими мірками хорватським «Хайдуком» і багато експертів припускали, що пройти цього суперника олександрійцям цілком під силу.
Підопічні Володимира Шарана в минулому сезоні наробили чимало галасу в українській Прем'єр-лізі. У перший же рік перебування в елітному дивізіоні, вони примудрилися вибити з Кубка України київське «Динамо», що дається мало кому. І, в підсумку, зайнявши шосте місце в чемпіонаті, отримали право грати в єврокубках. Так, був там елемент везіння, адже бронзовий призер «Дніпро» дискваліфікований, і це місце дісталося саме олександрійцям.
Може бути, звичайно, даремно. Дивлячись на гру «Олександрії» з «Хайдуком», було абсолютно незрозуміло, що ця команда робить у Європі. Як взагалі таке сталося? Адже підопічні Шарана і близько, судячи по грі, не відповідали цьому рівню. І це тільки третій кваліфікаційний раунд. На що вони розраховували?
Пояснення такого провалу дуже проста – брак досвіду. Адже у наших хлопців він був відсутній геть. Для олександрійців-це був дебют у єврокубках, тоді як хорвати щороку стабільно виступають у Лізі чемпіонів, то в Лізі Європи.
З іншого боку, колись же треба починати цей шлях. Якщо перед командою стоять якісь завдання, їх потрібно спочатку навчитися вирішувати, а потім вже вирішувати. Якщо досвіду немає, який би крутий команда не була (чого, на жаль, поки не скажеш про «Олександрії»), підкорювати вершини важко. Нехай навіть не вершини, а невеликі горбки. Але без найменшого досвіду навіть їх подолати дуже важко.
Так що нічого поганого в цьому поразці немає. Так, сумно, неприємно, але все ж… Будемо сподіватися, що хлопці Шарана отримають з цієї гри для себе дещо корисне, адже голи прилітали буквально з нічого. І чомусь є впевненість, що в поєдинку такого рахунку не буде. Втім, чого гадати, подивимося самі і досить скоро – рівно через тиждень.
Полтавська «Ворскла» – більш досвідчений єврокубковий боєць, і кілька разів вже доводила свою профпридатність у Лізі Європи. Так, в минулому сезоні відбулося повне непорозуміння, коли підопічні Василя Сачка на останній секунді додаткового часу примудрилися віддати путівку в груповий етап словацькій «Жиліні».
Але, тим не менш, полтавчани не перший рік, як кажуть, заміжня, і цілком в курсі, що до чого. Тим більше, що суперник їм дістався ще скромніший, ніж «Олександрії» – незрозуміла хорватська «Локомотива».
І навіть при цьому підопічні Сачко випробували чималі проблеми. Так, зіграли внічию 0:0 і додому їдемо з розрахунком на більш вдалий результат. Але «Локомотива» – далеко не той суперник, з яким потрібно так страждати на полі. У Чемпіонаті України суперники (не рахуючи «Динамо» і «Шахтар» на порядок сильніше і там полтавці грають впевненіше. Але все ж…
Перший тайм можна сміливо занести полтавцям у пасив, адже господарі поля мали не один шанс для того, щоб вийти вперед. Але фортуна в цей відрізок часу була на нашій стороні. А ось другий тайм – інша справа. Так, можна було діяти більш активно, але і того, що показали українці, цілком могло вистачити для перемоги. Шкода, не вийшло.
Чого варто лише момент в кінцівці зустрічі, який зобов'язаний вирішувати досвідчений Сандро Кобахідзе. Але, на жаль…
Чого зараз гадати, чи Є другий поєдинок, який і розставить все по своїх місцях. Будемо сподіватися, що в цьому році все станеться не так як у минулому.
