"Футбол 24" знайомить із абсолютними дебютантами, а також деякими іншими командами, що вийшли на старт Ліги чемпіонів та Ліги Європи у сезоні 2015/16.
«Діла» (Грузія)
П’ятдесятитисячне місто на сході Грузії – прекрасне своїми краєвидами, адже оперезане гірськими хребтами. Донедавна воно було відоме тим, що «подарувало» Іосіфа Джугашвілі. Тепер же прославилося ще й своєю футбольною командою, яка вперше в історії грузинської вищої ліги виборола чемпіонський титул, перервавши домінування тбіліського «Динамо». Вагомий внесок в успіх «Діли» зробив Іраклій Модебадзе, екс-форвард запорізького «Металурга» і одеського «Чорноморця». Із 16-ма голами він став найкращим бомбардиром чемпіонату. Числиться у складі команди 23-річний дніпропетровський голкіпер Олексій Шевченко, щоправда, тут він лише резервіст.
Для горійців це вже четверта спроба заявити про себе у єврокубках. Найвдалішим для «Діли» був сезон 2012/13, коли вони зупинилися за крок від виходу у груповий етап Ліги Європи: вибили перед тим данський «Орхус» і кіпрський «Анортосіс», проте були безсилими перед португальським «Марітіму». Нелегко доведеться грузинському чемпіону і зараз: у другому кваліфікаційному раунді «Ділі» протистоятиме сербський «Партизан» із Грегором Балажіцом.
«Фола» (Люксембург)
У сезоні, що закінчився, «Фолі» вдалося випередити двох головних люксембурзьких мастодонтів – «Діфферданж» (на 2 очки) і «Дюделанж» (на 7). Сьоме чемпіонство в історії столичного клубу – і лише п’ята путівка в європейські кубки. В усіх попередніх випадках «Фола» вилітала після перших же двоматчевих дуелей. У другому раунді ЛЧ на представника Люксембургу очікує нещодавній знайомий – загребське «Динамо». Два роки тому «Фола» зазнала відчутного фіаско у протистоянні з хорватами – 0:5, 0:1. Бути реваншу?
«Мілсамі» (Молдова)
Ця команда з’явилася на світ десять років тому – у звичайному молдавському селі Степ-Соч. Щоправда, спершу клуб мав назву «Вііторул», а «Мілсамі» став у 2010-му, коли освоївся у 30-тисячному місті Орєєв, честь якого захищає донині. У сезоні 2013/14 команду очолив екс-наставник збірної Росії Георгій Ярцев, однак провалився, посівши лише шосте місце. Це був найгірший результат, починаючи із 2010-го, тож росіянину вказали на двері, а Ігор Осипенко, що прийняв команду, вивів її з першої ж спроби на чемпіонський трон.
Помітними зірками «Мілсамі» можна назвати досвідчений тандем форвардів Ромео Сурду і Крістіана Буду, яким на двох – 61 рік. Проти «Лудогорця» у другому кваліфікаційному раунді ЛЧ сподіваємося побачити екс-півзахисника ФК «Львів», «Оболоні», «Миколаєва» та ряду інших клубів Євгена Зарічнюка.
«Алашкерт» (Вірменія)
Перед вами – абсолютний дебютант єврокубків. Четвертий клуб за підсумками останнього сезону в чемпіонаті Вірменії репрезентує місто Мартуні. Цей мальовничий населений пункт розкинувся на берегах знаменитого високогірного озера Севан, тут близько 1950 метрів над рівнем моря. Однак шотландський «Сент-Джонстон», якому належить зіграти з «Алашкертом» у першому кваліфікаційному раунді ЛЄ, не насолодиться красою вірменського високогір’я. Міський стадіон Мартуні вже не перший рік перебуває на реконструкції, тож домашні матчі команда проводить у Єревані, на семитисячній арені «Наїрі». Щоправда, не факт, що «Алашкерт» узагалі зможе здійснити історичний дебют на рідній землі. Усе залежатиме від того, яким руслом протікатимуть події Електромайдану.
«Бальцан» (Мальта)
Ліліпут серед карликів – доволі влучна характеристика, яку Дмитро Джулай дав клубу «Бальцан» у своєму блозі. Упродовж довгої історії, що триває ще з 1937 року, представники 4-тисячного містечка перебивалися у неелітних дивізіонах, і лише дванадцять років тому вперше скуштували смак поважного товариства із «біркіркарами» та «валеттами». У травні «Бальцан» фінішував на безпрецедентній для себе четвертій сходинці, а це – «зелене» світло у м’ясорубку Ліги Європи. Навряд чи мальтійці стануть серйозним опонентом боснійського «Железнічара», але здобудуть головне для себе – досвід.
«Ботошані» (Румунія)
Ще один новачок євротурнірів, та й те – доволі випадковий. В останньому чемпіонаті Румунії «Ботошані» фінішував лише на восьмій сходинці, тож про Лігу Європи 100-тисячне місто не могло навіть мріяти. Однак все склалося для них якнайкраще: ЧФР, «Петролул», «Універсітатя» (Крайова) і бухарестське «Динамо» не пройшли ліцензування УЄФА, тож честь країни тепер рятуватиме саме «Ботошані». Із грузинським «Цхінвалі» румуни повинні б впоратися, але у другому раунді кваліфікації на них очікуватиме польська «Легія». Тут вже буде цікаво.
«Коледж Європа» (Гібралтар)
Вже понад десятиліття ніхто не в змозі посягнути на тотальне домінування «Лінкольна» у чемпіонаті Гібралтару. Ось і в сезоні 2014/15 «Коледж Європа», клуб, що перебував найближче до звання головного опонента, програв чемпіону аж 16 очок. Та все ж це дало право «європейцям» вдруге поспіль спробувати свої сили у Лізі Європи. Минулоріч «Коледж» без шансів поступився ліхтенштейнському «Вадуцу» (0:1, 0:3), тож зараз – у боротьбі з братиславським «Слованом» – все для гібралтарського клубу буде в новинку: перший історичний забитий м’яч, перша нічия чи перемога.
«Олімпік Сараєво» (Боснія і Герцеговина)
«Олімпік» – третій клуб в столичній ієрархії цієї країни. Природно, що він поступається за ресурсами і вболівальницькими симпатіями чинному чемпіону – «Сараєву», а також «Железнічару». Шосте місце за підсумками сезону 2014/15 – це ніщо, якщо зважити на те, що «Олімпік» переміг у фіналі національного кубка. Переміг у виснажливій двоматчевій битві: обидва поєдинки із «Широкі Бріег» закінчилися нічиєю 1:1, і лише в серії пенальті «олімпійцям» підкорився трофей, а разом із ним дебютний вихід у єврокубки. Словацькому «Спартаку» із Трнави боснійці протистоятимуть практично власним ресурсом. У заявці – лише три легіонери: македонський і чорногорський оборонці, а також бразильський форвард Стефан.
«Прогрес» (Люксембург)
Четверта команда Люксембургу повертається у єврокубки після надзвичайно тривалої паузи, яка тривала 32 роки. Найславетніша сторінка клубу із міста Нідеркорн була написана на межі 1970-х і 1980-х, коли він двічі ставав чемпіоном країни, а в Кубку чемпіонів перетнувся із самим мадридським «Реалом». Королівському клубу «Прогрес» безнадійно поступився – 0:5 та 0:7, але спомином про ті матчі нідеркорнівці живуть досі. Прізвища сьогоднішніх зірок «Прогресу», звісно ж, нічого вам не скажуть, але із ірландським «Шемрок Роверс» ця команда має шанс вперше у своїй історії здолати перший євробар’єр. Потужну підтримку господарям арени «Йос Хауперт» гарантують спудеї, яких у Нідеркорні дуже багато – це студентське місто.
«Саксан» (Молдова)
Якщо Вас вразив короткий шлях молдавського «Мілсамі» до успіху, то приклад «Саксана» узагалі повинен шокувати. Цей клуб з’явився на світ лише п’ять років тому, а в останньому сезоні дебютував в елітному дивізіоні. І одразу – єврокубки! У гагаузькому місті Чадир-Лунга (а це у безпосередній близькості до межі з Одеською областю) вміють працювати з легіонерами. У «Саксані» – величезна африканська діаспора. Зокрема, в попередньому сезоні на поле виходили вісім івуарійців, два нігерійці і форвард з Буркіна-Фасо. А ще грузин і росіянин. Зараз у цю різношерсту компанію долучився наш Андрій Богданов. Тож за «Саксаном» у його протистоянні із кіпрським «Аполлоном» ми стежитимемо дуже прискіпливо.
«Сейнайоен» (Фінляндія)
Маємо справу з віце-чемпіоном країни Суомі, для якого домашня єврокубкова гра з ісландським «Хабнарфьордуром» буде дебютною в історії. Клуб «Сейнайоен» заснований у 2007 році, тож зрозуміло, що ще не напрацював на історичний багаж чи просто банальну впізнаваність серед загальностатистичного європейського вболівальника. Значно відомішим є місто, у якому базується команда. У Сейнайокі щороку відбуваються рок-фестиваль і фестиваль танго.
«Спартак» (Латвія)
Роман Пилипчук
А ось і ровесники «Сейнайоена»! «Спартак» із Юрмали також вперше зіграє на міжнародному рівні, але тут хоча б є знайомі для нас обличчя – і їх немало. Наприклад, очолює команду Роман Пилипчук, екс-нападник донецького «Металурга» початку 2000-х. У захисті минулий сезон відіграли українці Максим Максименко та Дмитро Назаренко, а в центрі поля проявив себе загартований українською Прем’єр-лігою боєць Сергій Силюк. У новому сезоні чемпіонату Латвії, який проходить за системою «весна – осінь», «Спартак» лише п’ятий з-поміж восьми клубів, що не додає оптимізму юрмальським вболівальникам перед двоматчевим протистоянням із чорногорською «Будучностю».
«Тракай» (Литва)
Ще один новачок єврокубків! Скільки ви там загнули пальців? Бо ваш автор вже збився з рахунку. Так ось, «Тракай» започаткований у 2005-му році. Начебто, не так давно, а литовці вже встигли налагодити співпрацю з італійським грандом – «Міланом», який навіть проводив у Тракаї літній табір. Зараз команда вдало стартувала у новому сезоні чемпіонату Литви, де посідає високу другу сходинку, поступаючись лише вільнюському «Жальгірісу». До слова, за «Тракай» виступає Лінас Клімавічюс, екс-захисник «Дніпра» і «Кривбаса».
«Спартак-Цхінвалі» (Грузія)
Цхінвалі – це столиця самопроголошеної республіки Південна Осетія, а «Спартак» – це клуб у вигнанні. Прихисток йому надали міста Горі і Тбілісі. У столиці він, вочевидь, і прийматиме свого суперника по кваліфікації ЛЄ – румунський «Ботошані». Незважаючи на відірваність від рідної домівки, для «спартаківців» минулий сезон був найкращим в історії – команда посіла четверте місце, поступившись лише «Ділі», батумському і тбіліському «Динамо». Ну і як же не загадати, що саме у «Спартаку» завершив свою кар’єру Георгій Деметрадзе.
«Інвернесс» (Шотландія)
Незвично молодий, як для цієї древньої футбольної країни, 21-річний клуб перебуває у процесі написання славних сторінок своєї історії. Минулого місяця «Інвернесс» здобув Кубок Шотландії, а невдовзі стартує у Лізі Європи проти румунської «Астри». Свого часу «Інвернесс» тренували українець Сергій Балтача (в перший же рік існування клубу), а також знаменитий екс-захисник збірної Англії Террі Бутчер.
«Вольфсберг» (Австрія)
Так – це не «Вольфсбург», і це – Австрія. Повна назва клубу, заснованого у 1931 році, – «Вольфсбергер Атлетік Клуб», тож часто його називають просто ВАК. Типовий середняк австрійської Бундесліги зустрінеться із переможцем пари «Гленавон» (Північна Ірландія) – «Шахтар» (Солігорськ). Домашні матчі проводить на семитисячній арені «Лаванталь», де трибуни від поля відмежовуються легкоатлетичними доріжками. Саме ж місто Вольфсберг відоме тим, що у 1914-17 роках тут функціонував табір для українців, які виїхали з Галичини та Буковини. Іноді кількість наших співвітчизників сягала тут десяти тисяч осіб.
«Юніверсіті Коледж Дублін» (Ірландія)
Рейтинг фейр-плей – дивовижна, майже магічна штука. Іноді вона дарує свято і путівку в ЛЄ, як от у випадку з ірландським клубом ЮСД, який навіть не виступає в елітному дивізіоні своєї країни. Безперечно, «Коледж» – команда древня, заснована при Ірландському національному університеті ще у 1895 році. Щоправда, реальних здобутків у неї обмаль – Кубок Ірландії-1984 і Суперкубок-2000. Двічі «студенти» грали у єврокубках. У Кубку кубків 1984/85 дали справжній бій «Евертону» – 0:0, 0:1, а в Кубку Інтертото лише за принципом виїзних голів поступилися болгарському «Велбажду» – 3:3, 0:0.
ВПС (Фінляндія)
Дворазовий чемпіон Фінляндії ніколи не грав у Лізі чемпіонів. А все тому, що часи розквіту ВПС припали на буремні 1940-ві. Зате були три спроби заявити про себе у Кубку УЄФА. У 1998-му ВПС здійснив камбек у протистоянні з фарерським «Торсхавном» – 0:2, 4:0, але в наступному раунді вилетів від австрійського «Граца» – 0:0, 0:3. У 2000-му фіни стали жертвами шотландського «Сент-Джонстона» – 1:1, 0:2. А минулоріч ВПС поступився шведській «Броммапойкарні» – 2:1, 0:2. За іронією долі, зараз їм доведеться протистояти ще одному представнику Швеції – клубу АІК.
ВПС презентує місто Вааса. Чверть населення тут чудово володіє шведською, але це не означає, що АІК на стадіоні «Хієталахті» почуватиметься, як вдома. До слова, саме із ВПС знаменитий кіпер Юссі Яаскелайнен перебрався в АПЛ – у «Болтон». А ще тут розпочинав кар’єру Велі Лампі, екс-захисник київського «Арсенала».
«Ньютаун» (Уельс)
Після тривалої перерви у єврокубки повертається валлійський «Ньютаун». Вболівальники зі стажем повинні пам’ятати два його «вльоти» у другій половині 90-х. За сумою двох матчів «Нове місто» поступилося ризькому «Сконто» 1:7, а краківській «Віслі» – 0:7. Тепер із мальтійською «Валеттою» буде непоганий шанс реабілітуватися і здійснити історичний вихід у наступний раунд.
«Лузітанос» (Андорра)
Наш список був би неповним без хоча б одного представника крихітної Андорри. «Лузітанос» – це справа рук вихідців із Португалії, тож навіть кольори клубу є червоно-біло-зеленими. У минулому сезоні «Лузітанос» не зумів вибороти титул чемпіона (хоча у доробку вже є два такі трофеї), ставши «срібним» призером. Тож замість ЛЧ команда попрямувала в ЛЄ, де нарвалася волею жереба на найгрізнішого суперника двох перших раундів кваліфікації – англійський «Вест Хем». Чотири попередні вояжі в єврокубки закінчувалися для «Лузітанос» розгромами: 0:11 від македонського «Работнічкі», 1:6 від хорватського «Вараждіна». Та найбільш образливо, напевно, було програвати практично рівним собі: мальтійській «Валетті» – 0:9 і фарерському «Стреймуру» – 3:7. Уявляєте, що зроблять із андорцями відбійні «молотки» із Лондона?
У нападі «Лузітанос» бігає 37-річна місцева знаменитість Хулі Санчес. Оце була б знахідка для українського телебачення. Періодично коментатор вигукував би: «Хулі Санчес б’є по воротах!»
Олег Бабій, Футбол 24
