Можливий трансфер Ярослава Ракицького в "Зеніт", від якого всі відхрещуються, насправді дуже бажаний, і ось чому
Російські ЗМІ активно повідомляють про бажання Мірчі Луческу купити в "Зеніт" лідера захисту "Шахтаря" та збірної України Ярослава Ракицького. Агент футболіста Вадим Шаблій всіляко відхрещується від трансфера, але натякає, що Луческу, якщо хоче, має зробити конкретну пропозицію.
Гендиректор "Шахтаря" Сергій Палкін теж каже, що контактів із "Зенітом" немає. Але, як відомо, диму без вогню не буває. Луческу за час роботи в "Шахтарі" поважав професійні якості Ракицького навіть попри те, що той його матюкав – подібне буває в майже кожному клубі.
І в "Зеніті" Ракицький точно не загубився б серед вікових захисників пітерців, склавши конкурецію Ломбертсу, Нето та Гараю.
Звичайно, Ракицький потрібен "Шахтарю", в якого немає гідної заміни цьому футболісту. І саме через це Ярослава можуть не продати. Але було б дуже круто, якби Ракицький поїхав в Росію.
Справа в тому, що футболіст виріс у містечку Першотравенськ, Дніпропеторовської області. Це гірниче містечко, яке з'явилося на світ завдяки розвитку вугільної промисловості на Донбасі. В 1954 році був закладений перший камінь будівництва селища "Шахтарське". Головна фішка цього міста – його етнічна складова. Як і будь-яке шахтарське селище/містечко воно ставало заручником того, що працювати на шахти їхали люди з різних куточків СРСР, а найчастіше – з Росії, завдяки досить високим зарплатам у шахтарів.
На сьогодні в місті 36% населення є росіянами. Дивуватися тому, що Ракицький якось не висловлює патріотизм у даному розрізі, вишукувати моменти, де він не співає Гімн, справа досить марна. Той, хто хоч один раз був у Першотравенську, не дасть збрехати, що панівною мовою в місті є російська зі специфічним акцентом, а місцеві жителі з гордістю іменують своє місто Первомайск, а також з подивом реагують, коли в магазині ти намагаєшся купити щось, розмовляючи з продавчинею українською мовою.
В місті відчувається така популярна серед старшого покоління, нав'язана ззовні ностальгія за СРСР. Не варто також відкидати, що місцеві шахтарі працюють на місцевих шахтах Ахметова. А в олігарха люблять використовувати шахтарів на різного роду мітингах.
Судячи з побаченого автором у свій час хочеться захистити Ярослава Ракицького, бо в таких умовах дуже важко вирости патріотом України. Майже неможливо. А от перехід у "Зеніт" в цьому місті, можливо, вболівальники сприйматимуть навіть краще за трансфер у якийсь "МанСіті".
Впевнений, що у разі подібного трансферу в Першотравенську неодмінно має з'явитися вулиця Ярослава Ракицького. Бо для місцевих він стане не просто відомим уродженцем міста, а справжнім прикладом.