Закінчилися XXII зимові Олімпійські ігри в Сочі. Що принесла Олімпіада українцям? На жаль, не багато. Наші спортсмени змогли завоювати 2 медалі – "бронзу" і "золото", зайнявши в рейтингу країн 20-те місце.
Проте, цей факт аж ніяк не змусив заявочний комітет «Львів-2026» відмовитися від свого наміру провести зимову Олімпіаду саме в нашій державі, навіть навпаки: заклики про те, що Україні варто боротися за це право стали ще голоснішими. Вже кілька років ця ідея витала в урядових колах, і багато хто з українських чиновників озвучував думку про те, що Львів буде боротися за «Білу Олімпіаду».
На «Ігри-2020» Львів подавав заявку, проте зняв свою кандидатуру через ситуацію в країні. На той момент, коло претендентів було окреслено до 5 заявок: Пекін (Китай), Алма-Ата (Казахстан), Осло (Норвегія), Краків (Польща) і Львів. Цікаво, що Мюнхен і Стокгольм також «дали задню» у зв'язку з місцевими референдумами щодо даного питання (подібна ситуація була і у французів з швейцарцями). Здавалося б, багаті європейські країни з пристойною інфраструктурою. Але, як бачите, Німеччина і Швеція не хочуть брати на себе такий тягар. Тож, чи потрібна насправді Олімпіада Україні?
Почнемо з того, що Україна далеко не найбагатша країна, з далеко не найрозвиненішою економікою. Нашу державу «трясе», як в політичному, так і в економічному плані. Тому, передбачити, що буде хоча б завтра (а не через 8 років) складно. А Олімпіада, як відомо – це величезні інвестиції.
По-друге, Україні доведеться відбудовувати майже всю спортивну інфраструктуру з нуля. В Сочі, до прикладу, за приблизними підрахунками на все це було витрачено $ 7млрд. Навряд чи, Україні вдасться знизити цей показник. Політична ситуація. Мабуть, не варто зайвий раз нагадувати про те, що зараз відбувається в Україні. Спрогнозувати, хто буде при владі, майже неможливо. Так само, як і сказати наперед, яким буде фінансове становище країни. Нині багато світових фінансових агентств сурмлять про те, що сьогодні-завтра Україна зовсім може збанкрутувати, і на цьому тлі мрії про Олімпіаду виглядають, як мінімум, дивними.
Але на противагу всім цим аспектам, не варто забувати і про позитивні сторони Олімпіади. Так, наприклад, в нас є досвід проведення Євро-2012 в 4 українських містах. Доречно згадати, що в 2015 році в Україні Євробаскет. Звичайно, подія за масштабом менша, але це теж досвід. Також Україна в останні роки стабільно претендує на проведення всіх більш-менш значущих хокейних змагань під егідою ІІХФ (Міжнародна федерація хокею із шайбою). Окремі змагання той же Донецьк вже приймав. Тобто, поступово, Україна накопичує досвід проведення спортивних змагань різного рівня. Це безумовний плюс в нашій заявці, і в разі її успіху, це допоможе нам з організацією та проведенням Ігор-2026.
Олімпійські Ігри дадуть неймовірний поштовх розвитку зимових видів спорту в Україні. Таким чином спорту приділятиметься набагато більше уваги, бо зганьбитися на світовому рівні не захоче ніхто. Сьогодні в нашій країні практично геть відсутні бази для повноцінної підготовки біатлоністів, лижників, фігуристів тощо. Можливо, поява всього цього «олімпійського» в Україні, поверне наших тренерів і спортсменів на Батьківщину, і вони вже не будуть добувати олімпійські медалі під прапорами інших держав.
До того ж, Україні дуже потрібна якась загальна, об'єднуюча ідея, мета. І справа тут зовсім не в політичній кризі. Україна – молода держава, яка тільки намагається знайти себе, і заявити про себе на весь світ. Що знають про Україну у світі? Та практично нічого! Нас часто плутають з Росією, називають «ex-USSR», і знають окремих наших спортивних героїв, таких як: брати Клички, Андрій Шевченко чи Яна Клочкова. І це все. Олімпіаду в Україні провести можливо… а головне – важливо!
