Українці мають пам'ятати, що бренд "Шахтаря" – це не Рінат Ахметов. "Шахтар" пережив "совок", Ахатя Брагіна, – переживе він і Ахметова.
У футболістів "Шахтаря", які після початку війни на Донбасі грають на "Арені-Львів", виник конфлікт з львів'янами, які у "домашніх" матчах "гірників" підтримують їх суперників.
Позиція клубу – ми вам Лігу чемпіонів привезли. Позиція львів'ян – Ахметов зрадник.
Помиляються обидві сторони.
Перші – через свою ментальність забувають, що не всіх можна підкупити яскравою обгорткою. А другі чомусь забули, що Ахметов скоріше лихо для "Шахтаря", який гримів у СРСР тоді, коли той ще навіть не народився.
Ми наведемо кілька головних причин, чому "Шахтар" потрібно поважати, а також за що не треба обливати брудом команду.
Бренд
"Шахтар" заснували у Донецьку (тоді ще Сталіно) в 1936 році. Команда називалася "Стахановець". Назву "Шахтар" клуб отримав у 1946 році. До самого розвалу СРСР "гірники" позиціонувалися командою робітників та шахтарів. Клуб двічі був віце-чемпіоном (1975, 1979) та "бронзовим" призером (1951, 1978) чемпіонату СРСР, чотири рази вигравав Кубок СРСР (1961, 1962, 1980, 1983). Команда виступала у єврокубках. Бренд клубу у різні роки кували Юрій Дегтерев, Віктор Звягінцев, Віталій Старухін, Віктор Грачов та інші.
Після розвалу СРСР цей бренд привласнив донецький авторитет Ахать Брагін, а у 1995 році, після того, як він загинув від вибуху на стадіоні "Шахтаря" під час матчу, клуб відійшов Рінату Ахметову.
Звичайно, можна скільки завгодно казати, що гроші Ахметова зробили "Шахтар" відомим у Європі, дозволили виграти Кубок УЄФА у 2009 році та перемагати у чемпіонаті, але бренд "Шахтар" знали в СРСР та Європі у 70-х та 80-х роках. Якби "Шахтар" не був відомим клубом, то він не став би потрібний Брагіну-Ахметову.
П'ятов та терористи
У мережі з'явилися фотографії, де голкіпер збірної України та "Шахтаря" Андрій П'ятов обіймається з терористами "ДНР".
У прес-службі "Шахтаря" зазначили, що фотографії зроблені давно і їх треба перевіряти на відсутність фотошопу.
Нам стало відомо, що фото були зроблені ще у 2014 році, весною, на одному з блок-постів терористів, коли "Шахтар" їхав з міста. Тоді терористи зупиняли автобус і просили фотографії та автографи у гравців.
Так само П'ятов не відмовив би у фотографії українським воїнам. Тому на таке не треба реагувати серйозно.
"Тоді в місті була досить мирна ситуація. Ми по кілька разів на день проїжджали цей блокпост. Ті, хто знаходилися на ньому, знали хто ми такі і просили сфотографуватися. На той момент не було розуміння, до яких трагічних наслідків це все може призвести", – заявив П'ятов.
Прославляє Україну
Не дивлячись на те, що у складі "Шахтаря" грає багато бразильців, а з 2004 року команду очолює румунський наставник Луческу, саме цей клуб після "Динамо" показав Європі, що у незалежній Україні вміють грати у футбол. Команда дебютувала у Лізі чемпіонів у 2000 році, коли в основному складі більшість футболістів були українцями.
Вже з бразильським кістяком "Шахтар" вигравав Кубок УЄФА у 2009 році. Велика кількість гравців (5 на сайті ФФУ) грають у національній збірній України. Ще більше їх виступає в українських збірних різних вікових категорій. Команда U-19, яка складена з українців, змогла вийти до фіналу Ліги УЄФА 2014/2015.
Опустивши політику та імідж власника команди Ахметова, можна заявити, що клуб прославляє нашу країну у світі.
Ультрас
Більшість ультрас "Шахтаря", не дивлячись на позицію керівництва команди, підтримали Революцію Гідності. Після початку російської агресії вони разом з іншими встали на захист Батьківщини. Наразі вони воюють за нашу країну з терористами.
У різні часи в них були гарні відносини із "ворожими" фанатами "Динамо" та "Карпат".
Українцям потрібно зберегти "Шахтар", бо цей клуб має три головні складові: історія, фанати та власне ім'я, яке знають у світі. А Рінат Ахметов – лише тимчасова реальність. "Шахтар" існував до нього, існуватиме і після.