Минуло майже 16 років з дня смерті легендарного тренера «Динамо» Валерія Лобановського, а його рідні досі зі сльозами на очах згадують про чоловіка. Недарма кажуть, що смерть близьких не забувається навіть багато років по тому.
Донька відомого футболіста, Світлана Лобановська, досі з трепетом згадує батька, який помер від інсульту.
Валерій Лобановський не з тих батьків, які з перших слів доньки виконують всі забаганки. Та й внуків він теж особливо не розбещував. Проте безмежно любив свою сім'ю. Він був дуже щасливий, коли з'явилась на світ донька, а ще щасливішим був, коли став дідусем . Світлана інколи згадує в інтерв'ю кумедний випадок, пов'язаний з її народженням. Річ у тім, що у той день, коли народилась Світлана, «Динамо» Київ грало з «Динамо» Тбілісі.
І коментатор на стадіоні оголосив, що у Лобановського народився син. Хтось навіть подарував тренеру зелені капчики для хлопчика.
Лобановський вимогливо ставився до своїх підопічних, тому вони досягали хороших результатів. Як згадує донька Лобановського, тато міг здаватись дуже серйозним, але насправді він часто усміхався. Каже, що серйозні речі він подавав через призму жарту.
Ще за життя тренера, Світлана з батьком почали будувати куточок, де міг приємно провести час кожен любитель футболу. Валерій Лобановський повністю довіряв своїй доньці та зятю, які взялись оформлювати «Дім «Динамо» на території ресторанного комплексу у Козині. Тренер хотів, аби цей куточок був не просто ресторанчиком, а місцем, просякнутим футболом, спортом.
Валерій Лобановський передавав туди свої речі, різні предмети, що створювали справжню футбольну атмосферу. Згодом неподалік утворився музей « У мэтра», присвячений пам’яті Лобановського, над створенням якого довго працювала Світлана Лобановська.
Світлана поділилась в пресі сумною новиною про закриття ресторану-музею в Козині. Його зачинили після розгромів у 2014 році. Бешкетники залізли всередину, все порозбивали. На щастя, предметів музею Лобановського не взяли, але Світлана все одно з сумом згадує цей інцидент. Вона не бачить перспективи у ресторані та музеї. Адже зараз, судячи з усього, у людей інші герої. Тож заклад закрито, а усі пам'ятні речі Світлана забрала додому.
Однак у внуків Лобановського Ксенії та Богдана герой один – дідусь. Вони шанують пам'ять легендарного футболіста. Богдан навіть пішов по стопах відомого діда. Хлопець навчається у фізкультурному університеті та працює на півставки тренером дитячої футбольної команди. Планує розвиватись не тільки у футболі, а й опанувати комп'ютерні технології.
Внучка Ксенія поки роздумує, яким шляхом податись. Внуки та донька Лобановського багато часу проводять з бабусею, якій досі важко оговтатись після смерті чоловіка. Жінка перенесла інсульт, тож їй зараз необхідні підтримка та турбота.
Внуки не ганьблять прізвище Лобановського. За словами Світлани, її чоловік не заперечував, що діти носитимуть прізвище дідуся. Однак повністю вирішувати за дітей не стали. Було домовлено, що коли Ксенія та Богдан отримають паспорт, вони самі вирішать, яке прізвище у них буде. Обидвоє не змінювали даних у паспорті.
Внуки гордо носять прізвище Валерія Лобановського та шанують його пам'ять. Дідусь назавжди залишиться у їхніх серцях. Донька Світлана часто дає інтерв'ю журналістам, де говорить про нього тільки хороше, розповідає, як у татові водночас поєднувались суворість та хороше почуття гумору. А ще як він безмежно любив мамин «Наполеон».
