З перших хвилин матчу, навіть ще раніше – з виконання гімну в очах гравців збірної Італії був виклик їх супернику, який став принциповим, враховуючи фінал Євро-2012. Команда Конте відразу ж притиснула суперника до його воріт, повністю приголомшивши любителів неспішно покатати м'яч на чужій половині.
Такий сценарій повністю вибив Іньєсту і компанію з ритму, який вони так толком і не намацали за весь матч. Італійці все робили на порядок швидше, швидше думали, швидше віддавали передачу, швидше бігли. Моменти градом посипалися на самому початку зустрічі і вже на 11-ій хвилині Де Хеа створив 2 диво-сейва. Крім того він навіть 2 моменту створив своїми виносами для партнерів, ставши за цим показником (створених моментів) чи не найкращим у команді Дель Боске.
Італія своєю грою буквально закохала: у хлопців проходили найбільш ризикові передачі і моменти створювалися з легкістю, ніби вони грають проти херсонського "Кристала", а не грізною "фурії рохи".
Гол не змусив себе довго чекати, хоча міг бути набагато раніше. На 33-ій хвилині Рамос привіз непотрібний стандарт, який виконав Едер. Де Хеа парирповал перед собою, але на добивання поспів К'єлліні.
Після цього "скуадра адзурра" не притиснулася до власних воріт, а продовжила нагнітати. Іспанці вільними зонами не користувалися, як ніби розучившись бігати. Важкі гравці не могли намацати свою гру і все скочувалося в банальні навіси.
Італія забила контрольний на 91-ой, створивши момент з нічого. Просто переклад на протилежний фланг, просто простріл Дармиана, який першим замикає Пелле.
Іспанія проводить жахливий матч і відправляється додому після другого провального турніру поспіль.
