До свого 30-річчя Олена Підгрушна і сама залишилася без медалі, і від друзів по збірній України її не дочекалася, повідомляє Корупція Спорт
Четвертий етап Кубка світу, що відбувся в німецькому Оберхофі, виявився багатим на різного роду резонансні події. Причому не тільки на безпосередньо біатлонній трасі.
Жарких баталій там передувала зустріч спортсменів різних країн, ініціаторами якої виступили зоряний француз Мартен Фуркад, а також авторитетні майстри Міхал Шлезінгр з Чехії та Лоуелл Бейлі з США.
Темою для відвертої розмови за зачиненими дверима стала боротьба з допінгом і, зокрема, дії (а точніше – поки бездіяльність!) Міжнародного союзу біатлоністів (IBU) на основі відомої доповіді голови спеціальної комісії ВАДА Річарда Макларена, де фігурують багато представників Росії.
Одночасно пройшла інформація, що Фуркад збирався закликати біатлоністів до бойкоту таких етапів Кубка світу, якщо IBU і далі нічого не зробить. Сам Мартен свою позицію пояснив більш лаконічно: «Скасування етапу Кубка світу в Тюмені (він, до речі, перенесений у фінська Контіолахті на 9-12 березня) – це пародія на боротьбу з допінгом! Тому ми й організували зустріч з іншими спортсменами, щоб скорегувати деякі моменти неузгодженості. Я не стану займатися бойкотом поодинці і приносити себе в жертву заради інших. Я не Мартін Лютер Кінг чи Нельсон Мандела, у мене немає таких намірів. Я просто хочу, щоб Міжнародний союз біатлоністів рішуче виступав проти допінгу і зробив суворі заходи. Відповідно, ми повинні повернутися до того, щоб голоси спортсменів зазвучали як один. Я не хочу бути єдиним, хто несе прапор у боротьбі з допінгом».
Як стало відомо пізніше, думки спортсменів щодо варіантів можливих дій все ж розділилися, а підсумок зустрічі коротко оголосив Шлезінгр: «Ніякого бойкоту не буде. Проте ж ми склали список з нашими вимогами і передали його керівництву IBU. Подивимося, що станеться».
У відповідь президент Міжнародного союзу біатлоністів Андрес Бессеберг пояснив, що виступає за ухвалення рішень з приводу можливих дискваліфікації спортсменів тільки після дотримання всіх необхідних процедур і отримання доказів. Однак скільки на це потрібно часу, не уточнив…
Що стосується безпосередньо змагань, то спортсменам тут довелося пройти випробування цілою гамою погодних примх – 10-градусним морозом і снігопадом, поривчастим вітром і слизькими ділянками. Один з таких припав на крутий спуск, і там падінь не уникли багато спортсменів, серед яких у спринті опинилася і наша Юлія Журавок. А ось у чоловічому спринті примхи погоди самим негативним чином позначилися вже на все тому ж Мартене Фуркаде, який на «стійці» допустив відразу три промахи і, відповідно, вперше в сезоні не потрапив навіть у квіткову церемонію.
Втім, не дуже успішно цим скористалися потенційно головні переслідувачі зоряного француза в загальному заліку Кубка світу норвежець Йоханнес Бе етап в Оберхофі взагалі пропускав), а росіянин Антон Шипулін з тими ж трьома неточними пострілами і зовсім фінішував лише 24-м. Краще інших же з погодою і суперниками впорався австрієць Джуліан Еберхард, який обмежився лише одним промахом і нонами попрацював на славу. Таким чином, він відсвяткував другу перемогу в своїй кар'єрі і здорово обнадіяв австрійських уболівальників щодо очікувань на прийдешньому чемпіонаті світу в Хохфільцені.
Але мова про загострення боротьби за Великий кришталевий глобус не йде апріорі, оскільки Фуркад взяв своє вже в гонці переслідування. Причому зробив це надто легко і майстерно. Прийшовши на третій вогневий рубіж у великій групі, в ній він виявився єдиним, хто відстрілявся не тільки швидко, але і точно, що дозволило йому миттєво створити 40-секундний гандикап. А далі була гранично рассчетливая стрілянина на заключній «стійці», традиційний переможний помах рукою і, трохи пізніше, перетин фінішної риси спиною вперед з полутораминутным відривом від німця Арнда Пайффера.
Гросмейстерський момент француз видав і в мас-старті, коли крутий підйом на заключному колі відпрацював в шаленому ритмі. За логікою речей, цим Мартен повинен був остаточно «відчепити» всіх чотирьох переслідувачів, проте озирнувшись, до чималого подиву виявив «на колесі» Симона Шемппа. Володіючи, в принципі, не гіршими швидкісними якостями, німець чомусь демонструє їх дуже нестабільно, але на цей раз він вчепився в безумовного лідера світового біатлону, що називається, мертвою хваткою. А на фінішній прямій і зовсім випередив того!
Але там Фуркада приголомшив не лише Шемпп, а й земляк останнього Ерік Лессер. До заключним метрам він якимось дивом наздогнав фаворитів, і на фінішній межі викинув ногу вперед одночасно з Мартеном. Фотофініш ж визначив, що Ерік зробив це на пару сантиметрів раніше! Віддаючи належне суперникам, під час квіткової церемонії Фуркад, простуючи на бронзову сходинку п'єдесталу, призупинився і низько вклонився вже знаходилися там обом німцям. Мовляв, ви круті хлопці, виявляється…
На відміну від чоловіків, у жінок на п'єдестал незмінно піднімалися виключно лідери нинішнього сезону. Хоча, безумовно, в центрі уваги перебували не тільки вони, але і возвратившаяся з декретної відпустки Дар'я Домрачева. Втім, знайти розумне объеснение цього скоропалительному камбэку зоряної білоруськи поки важко: в спринті та переслідуванні вона все робила мінімум вдвічі повільніше себе звичною зразка олімпійського тріумфу-2014, а тому до мас-старту про неї вже особливо і не згадували.
Зате там інтриги додало повернення Лаури Дальмайєр. Пропустивши перші дві гонки виключно через бажання продовжити свій різдвяний відпочинок, німкеня «пропустила» і локальне лідерство в загальному заліку Кубка світу. Повернула його собі чинна володарка Великого кришталевого глобуса – Габріела Коукалова. У спринті, стартувавши під першим номером, чеська красуня і фінішувала першою, а в персьюті дозволила обійти себе лише француженці Марі Дорен-Абер. А оскільки срібло і бронзу в цих перегонах взяла фінка Кайса Макарайнен, то мас-старт, з поверненням Дальмайєр, обіцяв стати просто феєричним.
Власне, він таким і став. Але якщо Дорен-Абер сім промахів відкинули на 14-ю підсумкову позицію, то Макарайнен, при ідентичному кошмар на стрільбищі, зуміла пробитися на восьме місце. А спекотне очне протистояння Коукаловой і Дальмайєр дозволив разовий неточний постріл німкені на третьому рубежі. Габі ж, разом зі своєю землячкою Євою Пускарчиковой, стали єдиними, хто чітко закрив усі мішені, і володарка бронзи раділа своєму успіху, мабуть, навіть більше, ніж Коукалова чергового золота. Разом з тим, у загальному заліку Кубка світу ситуація гранично загострилася, оскільки лідируючу в ньому чешку від йде на четвертій позиції Дорен-Абер відділяє всього 53 пункту! Що ж нас очікує в наступних перегонах?..
Що стосується українців, то оцінити їх виступи можна двояко. З одного боку, ще груднева «Різдвяна гонка», відверто Оленою Підгрушною і Сергієм Семеновим провалена масою промахів, показала поточну неготовність наших лідерів битися в Кубку світу за місця на п'єдесталі. І якщо стосовно Семенова можна послатися на його недавню травму ноги (хоча багато неточних пострілів вона навряд чи виправдовує), то з Підгрушної ситуація, схоже, куди більш складна. Влітку Олена зізналася мені, що можливості її організму продовжують вражати і її саму, і наставника збірної Уроша Велепеца. Тоді це прозвучало в позитивному сенсі. Однак нині, складається враження, Підгрушна і тренер ніяк не можуть розібратися з примхами організму спортсменки вже в негативних тонах.
У всякому разі, від неї геть пішла надійність і в швидкості, і в стрільбі. Тому якщо у спринті Олена, блиснувши настільки бажаним снайперством, нічого не дотяглася до квіткової церемонії (а шкода, адже тим самим вона могла б зробити собі гарний подарунок до 30-річного ювілею!), то вже в персьюті, тричі промазав на другому рубежі, наша славна біатлоністка просто зійшла з дистанції. Припустили – заради збереження сил перед мас-стартом. Однак у ньому Підгрушна теж не порадувала ні ходом, ні бездоганною стрільбою. Відповідно, чого від неї можна очікувати на наступному етапі Кубка світу в Рупольдінгу 11-15 січня – питання риторичне.
Залишається він таким і на адресу Юлії Джими з Валею Семеренко. Перша з них в Оберхофі знову продемонструвала завидну роботу ногами при незавидному якості стрільби, що фактично позбавило її медалі в мас-старті (хоча і п'яте місце – досягнення, безумовно, приємне!). І коли нарешті у неї настане симбіоз швидкості і точності – можна тільки здогадуватися.
Щодо другої ж зберігається інтрига її повернення на трасу вже в Рупольдінгу. Але рівень готовності олімпійської чемпіонки-2014 і чемпіонки світу-2015 теж покритий мороком повній невідомості. А дуже вже не хочеться, щоб Валя Семеренко розчарувала а-ля Дарина Домрачева…
Загадками з багатьма невідомими залишаються і можливості Артема Прими з Володимиром Семаковым. Перший з них, не начуди п'ятьма промахами в спринті, цілком міг стати справжнім героєм персьюту. Там він, стартувавши 57-му, примудрився піднятися на 9-е місце, причому промах останнім пострілом на заключній «стійці» позбавив Прийму мінімум квіткової церемонії!
Семаков ж раптом виявив себе непоганим снайпером, однак робота ніг поки залишає бажати кращого. Але як знати, а раптом у Рупольдінгу Володимир ще й «побіжить»?..
