Головний тренер аравійського Аль-Ахлі пригадав роботу у Динамо під керівництвом Валерія Лобановського.
"Історія, яка запам'яталася після роботи з Лобановським? Мені все запам'яталося! Кожен день – це була нова школа. На першому місці у нас завжди стояла дисципліна – на полі, в роздягальні, в побуті. Тренер вмів знайти правильні слова, міг пожартувати. У нього виходило не тільки заряджати команду, але і розряджати її (посміхається). Команда була тим самим єдиним механізмом і живим організмом.
Але був у мене і не дуже приємний, як мені тоді здавалося, випадок. Я довгий час лежав у інфекційній лікарні, перехворів важким захворюванням. Два тижні з ліжка не вставав! Приїжджаю на базу, а Валерій Лобановський, переконавшись в тому, що я добре себе почуваю, каже: "Ти не біг Купера". Думав, він жартує, але коли до мене підійшов Олексій Михайличенко і сказав: "Поїхали на стадіон Динамо", зрозумів, що все дуже серйозно …
Але із завданням впорався. Ми тоді разом з Андрієм Шевченком цей норматив здавали. Дощ ллє як з відра, а ми з Шевою біжимо такі щасливі (посміхається).
Звичайно, я був незадоволений. Засмутився. Не розумів, як таке можливо і навіщо це потрібно. Хоча ні слова не сказав тренеру. Коли через три тижні команда стартувала в Лізі чемпіонів, і ми почали забивати голи, моя думка, звичайно ж, змінилася відразу. Щоб набрати форму, потрібно було щось робити. Але це, безумовно, було дуже жорстко", – цитує Реброва
