В п’ятницю відкрилася Олімпіада в Ріо-де-Жанейро. Олімпійські ігри 2020 року відбудуться в Токіо. В наступному році стане відомо, хто буде проводити Олімпіаду 2024 року
Саме змагання країн і міст за право приймати Олімпійські ігри обходиться в кругленьку суму. Так, наприклад, суперник Ріо, американське місто Чикаго, витратив на участь у конкурсі 100 мільйонів доларів, але програв бразильцям. Прийом Олімпіади пов’язаний з колосальними фінансовими витратами. Чи окупаються ці витрати в остаточному підсумку? Деякі експерти вважають, що проведення Олімпійських ігор є економічним локомотивом для міста, в якому проходять змагання, сприяє розвитку бізнесу і туризму. Однак у багатьох випадках між проведенням Олімпіади і економічним розквітом немає ніякого зв’язку.
Витрати завжди значно перевищують очікувані доходи. Будівництво майже всіх великих інфраструктурних об’єктів перевищує заплановану кошторис. І коли таких об’єктів набирається близько десяти, бюджетний дефіцит стає колосальним. Дослідження Оксфордського університету виявило, що подібні перевитрати становлять в середньому 179 відсотків від початкового бюджету. Мова не йде про Олімпійських іграх в Пекіні і Сочі. Організатори цих ігор заздалегідь заявили, що гроші не мають значення. Ігри 2012 року в Лондоні, наприклад, обійшлися британській скарбниці вдвічі дорожче, ніж було заплановано. Олімпіада в Барселоні в 1992 році коштувала майже в чотири рази більше, ніж передбачалося спочатку. Після подій 11 вересня 2001 року різко зросли витрати організаторів на потреби безпеки. Бюджет на безпеку завжди збільшується в кілька разів напередодні проведення Олімпіади, оскільки виникають нові загрози.
Колосальні витрати на спортивну інфраструктуру лягають непосильним тягарем на суспільну скарбницю. Особливо в тому випадку, якщо зведені об’єкти не будуть інтенсивно використовуватись після проведення Олімпіади. Останніми Олімпійськими іграми, які принесли дохід, стали ігри в Лос-Анджелесі в 1984 році. Вони проводилися на основі вже існуючої спортивної інфраструктури, відремонтованої і приведеної у відповідність до необхідних стандартів. Інвестиції в інфраструктуру були мінімальними.
Вкладення в інфраструктуру напередодні проведення Олімпіади нерідко стає тригером для подальшого економічного розвитку міста. Держави і муніципальна влада будують нові гілки метрополітену, транспортні термінали, аеропорти — якщо в цьому є необхідність і економічний резон. Однак часто подібні інфраструктурні мега-об’єкти зводяться без економічного обґрунтування та пов’язані з тимчасовим зростанням транспортної навантаження або необхідністю перебудувати застарілі об’єкти. Такі вкладення не принесуть прибутку.
Як повідомляє Аeconomy, прогнози на зростання туризму під час Олімпіади майже ніколи не збуваються. Багато людей приїжджають, щоб спостерігати за змаганнями. Однак паралельно відбувається відтік туристів, які не бажають перебувати в цей час у приймаючому місті. Оскільки саме в ці тижні відбувається різке зростання цін на проживання в готелях, харчування та послуги.
Так, що ж все-таки приваблює міста і країни в ідеї проведення Олімпійських ігор? Берлін ось уже два десятиліття намагається отримати право на проведення Олімпіади. Цього ж постійно домагаються Мадрид і Стамбул. Мова, мабуть, йде про престижність цього заходу, бажання стати центром світу — хоча б на час проведення Олімпійських ігор. Ці міркування превалюють над холодними економічними розрахунками.
