Переможний результат для збірної України у сьогоднішньому поєдинку проти Албанії не варто було переоцінювати апріорі. Бо гра мала товариський статус. Але найголовніше – рахунок матчу не зовсім співставний з тим, що відбувалося на полі. Наші відіграли старанно, "підсумково ефективно", але маловиразно. А це першооснова у товариських матчах.
Головні спостереження:
1. Можна прийняти точку зору, що вдруге поспіль ми краще проводимо другі тайми – що з Румунією, що сьогодні. Це, з одного боку, тішить, бо саме в других таймах зазвичай визначається переможець матчу. З іншого – підопічні Фоменка зіграли після перерви не краще за Албанію, а краще відносно своїх же дій у першій частині гри.
2. Ми не зовсім упевнено почувалися за розіграшу стандартних ситуацій. Практично кожен навіс суперника був проблемним для гравців збірної України.
3. П'ятов часто втрачав ворота і, відповідно, не завжди правильно оцінював ситуацію на полі, застигав у напівпозиції. Добре, що штанга дійсно була його другом сьогодні.
4. Провал центральної вісі команди у першому таймі дозволив гравцеві суперника опинитися віч-на-віч з П'ятовим. Добре, що ударив у голкіпера.
5. Перші хвилин 20 ми погано контролювали м'яч. У центрі поля вийшли два динамівці – Гармаш та Сидорчук – і ще раз показали, чому чемпіон країни цього року достатньо блідо комбінував. У другій половині першого тайму м'яч загалом ми відібрали, але гра від того ціліснішою не стала. Несподіваних рішень, чітких взаємодій, продуманих маневрів, щоб заплутати оборону суперника, не було.
6. Великі проблеми з чистим відбором м'яча. Тут на рівні хіба Хачеріді. Федецький, Ротань, Степаненко і, особливо, Ракицький ризикують не дограти матч через вилучення. Якщо цей матч буде офіційним.
7. Розчарував Шевчук. Після якісної попередньої гри його не було сьогодні в атаці. Албанці ще й забили через лівоцентральну зону. Відповідальність також лежить на Ракицькому – позиційна помилка призвела до програної боротьби в повітрі.
8. Зінченко грав мало. Але ми уже звикли, що йому і не треба багато часу, аби показати себе. Власне, в експрес-режимі він і на Євро потрапив. Сьогодні – нічого. Коваленко – нічого особливого.
9. Ярмоленко був "тихим" у першому таймі, хоча і заробив штрафний, розіграш якого призвів до першого голу. У другому таймі Андрій і забив, і "з'явився" більш-менш на полі, але вимоги до нього вищі.
10. Коноплянка – найкращий. Узяв участь у всіх трьох голах. Непогано у другому таймі "пасувався" з Бутком. Після перерви налагодив точність навісних передач. Побоювання про його низький рівень форми через недостатню ігрову практику у "Севільї", очевидно, безпідставні. За практикою він поїде на Євро. Збірній Україні це піде тільки на користь.
Отже, парадокс: тривожних моментів після переможної гри з Албанією вийшло більше, ніж обнадійливих. Але всі недоліки на момент не виглядають критичними, їх можна усунути в робочому порядку. Збірна у 2016-му провела чотири товариські матчі. Усі виграла, при цьому відчуття після цих матчів були різними. Уже ніхто не скаже, що ми граємо "сухо", як у березні, але чи всім подобається "розхристаність" команди у літніх контрольних поєдинках?
А немає відповіді. Євро покаже.
