Цю сонячну дівчину в Instagram не можна непомітити! Дарина розповіла, з яким настроєм треба перемагати рак, як підтримувати тих, хто бореться, і як екстравагантна зовнішність зробила її більш затребуваною.
У 24-річної харків'янки Дарини Мітченко півроку тому діагностували рак лімфатичної системи – лімфому Ходжкіна. Дарина давно працює моделлю, часто буває за кордоном, і перше, про що вона подумала після розмови з лікарем – що доведеться відкласти чергову поїздку.
Потім, звичайно, прийшли більш серйозні думки. Але Дарина жодного разу не дозволила собі впасти у зневіру, опустити руки, здатися. Може бути, саме завдяки своєму оптимізму вона перемогла хворобу.
За освітою Дарина – менеджер туристичного та готельного бізнесу, але з 14 років будує модельну кар'єру. Якось заглянула на кастинг за компанію з подружкою, і, як це часто буває, пройшла кастинг успішніше, ніж та, кого вона хотіла підтримати. З тих пір Дарина об'їздила Європу, брала участь в показах в Японії, Китаї, Кореї, Лівані, Туреччині.
9 лютого 2016 року, за кілька днів до рейсу в Стамбул, де міс Мітченко чекав контракт, Дарина зайшла разом з мамою в магазин косметики. Валізи вже були зібрані, залишалося купити якісь дрібниці.
Пробуючи тональний крем, Дарина завдала його, як годиться, на шию, там, де шкіра світліше. «Донечко, у тебе шия опухла, – раптом сказала мама. – Горло не болить? »
«Опухла? Дивно … – Дарина покрутила головою. – Горло не болить, але я недавно нерв защемила, може, тому? »
Мама наполягла, щоб дочка перед від'їздом сходила до невропатолога. Лікар відправила пацієнтку на УЗД. А там виявилася пухлина шийного лімфовузла.
«Поки не отримали результатів біопсії, я була впевнена, що пухлина доброякісна, – розповідає Дарина. – Думала: полечу до Туреччини, потім на кілька днів повернуся додому, щоб підлікуватися … Але після біопсії стало ясно, що нікуди я не лечу, контракт доведеться відкласти. Ще купа аналізів знадобилася, щоб встановити тип хвороби.
Лімфома Ходжкіна добре піддається лікуванню на ранніх стадіях, коли ще немає метастазів. Але розвивається вона стрімко. Мені дуже пощастило: мене врятувала материнська турбота і увага. Пухлина виявили на другій стадії. Другу пухлина знайшли в середостінні, між легкими. Якби не набряк шиї, нікому б не спало на думку мене обстежити ».
Дарина, схоже, дійсно вірить, що їй пощастило: і з діагнозом (рак піддається лікуванню), і з часом діагностування. Лікар порадила якомога швидше почати хіміотерапію, і дівчина після першого неминучого шоку перейшла до етапу діяльної боротьби з хворобою: «Я всім говорила, що швидко вилікуюсь і буду як огірочок, нічого страшного, все можна виправити!». Найбільше їй хотілося скоріше повернутися назад в свою звично-радісну строкату повсякденність: фотосесії, примірки, кастинги.
Почавши лікування у відомій приватній клініці в Києві, родина Дарини швидко витратила всі свої заощадження. Тоді дівчина звернулася до передплатників в Інстаграме з проханням допомогти зібрати гроші на хіміотерапію.
«Я написала, що кожна гривня мені дуже важлива, і люди – друзі, знайомі і абсолютно незнайомі – перераховували мені гроші. У підсумку зібралася сума, достатня для оплати 8 сеансів хіміотерапії. Я оголосила, що збір закритий і що я дуже дякую всім, хто відгукнувся. Світ тримається на доброті, чуйності і співчуття. Впевнена, що добра у світі більше, ніж зла ».
Зараз Дарина сама допомагає збирати гроші для інших людей. «Всім я допомогти не можу (а пишуть дуже багато), тому намагаюся оцінити ситуацію. Проводжу аукціони з продажу своїх речей і виручку передаю нужденним. Нещодавно продала дизайнерську капелюх за 400 доларів і перевела їх на лікування хлопчика. Або ось написала картину – я іноді малюю, коли є натхнення, – і продала її за 100 євро. Теж віддала на благодійність ».
Перший сеанс хіміотерапії лякав невідомістю, та й в реальності все виявилося зовсім не райдужно: слабкість, напади нудоти і блювоти. Але поступово Дарина навчилася прислухатися до свого організму, давати йому відпочинок, розслаблятися, як вона каже – «видихати». Це допомагало.
Одного разу після чергової крапельниці у Дарини сильно підвищився внутрішньочерепний тиск. В цей час вона перебувала не в лікарні, а вдома, в Харкові. «Швидка» приїхала, але лікар, почувши про онкологію, лише розвела руками: мовляв, що ви хочете, – вколола знеболюючий і поїхала.
«Мені було так погано, як ніколи в житті. Свідомість плуталося, голова розколювалася. І тоді ми всією сім'єю почали молитися, просити Бога, щоб мені стало легше. Через годину мене відпустило.
З тих пір я переглянула своє ставлення до релігії. Не те щоб стала фанатично релігійною, але до Бога точно ближче ».
Через місяць після закінчення курсу хіміотерапії, коли лікарі підтвердили позитивну динаміку, а організм трохи зміцнів, Дарина повернулася до роботи, поки тільки в Україні, оскільки їй потрібно пройти ще й курс променевої терапії.
Виявилося, що завдяки новій екстравагантної зовнішності – без волосся – модель стала навіть більш затребуваною. Зйомки йдуть одна за одною.
Це серйозна підмога для Дарини, адже потрібно ще сплатити курс променевої терапії, який вона почала в липні. Дівчина щаслива знову зануритися в звичний світ фотостудій і подіумів. Крім того, це ще й спосіб заявити світові: «Онкологія – не вирок! Ти можеш працювати, можеш бути красивою, можеш бути навіть моделлю без волосся. Лови момент, насолоджуйся життям! »
Променеву терапію Дарина переносить добре, без побічних ефектів, і впевнена, що ось-ось повністю зцілиться. При цьому хвороба вже зіграла серйозну роль в її житті, змінивши її відносини з Богом, людьми і самою собою.
«Тепер я ціную кожну хвилину і не втомлююся дякувати Богові за те, що він послав мені випробування. Якби не це, я жила б в невіданні і суєті, продовжувала б думати тільки про кар'єру. Тепер же мрію про сім'ю та дітей. Мій молодий чоловік підтримував мене весь цей час, і зараз говорить, що я для нього найкрасивіша – неважливо, з волоссям або без. Без рідних людей, моєї «команди підтримки», було б складно ».
Ще, – додає Дарина, – вона мріє знятися в кіно – можливо, в психологічній драмі. «Я з дитинства відвідувала театральну студію, займалася бальними танцями, кінним спортом, мовами … Я люблю творчість у всіх його проявах».
«Зарубіжні контракти я поки не розглядаю, тому що в Україні у мене є місія. Люди повинні знати про онкологію більше. Багатьом про це говорити страшно, багато хто соромиться. Своїм прикладом я хочу надихнути тих, кого ця біда торкнулася безпосередньо. А ті, кого вона минула, теж повинні бути інформовані, що таке онкологія і чому не потрібно її боятися. Наприклад, дуже важливо знати, як поводитися з тими, кому поставили важкий діагноз. Багато хто відразу починають шкодувати. Не треба! Жалість породжує страх, безнадія. Людину треба налаштовувати на боротьбу, підігрівати бойовий дух, щоб він не здавався. І головне – завжди бути поруч при необхідності ».
Найближчим часом Дарина починає участь у благодійному проекті, мета якого – допомогти людям, які втратили радість життя (в зв'язку з хворобою або з інших причин).
«Я хотіла б, щоб люди цінували кожну секунду. Якщо навіть вам здається, що жити нема чого, і нікого немає поруч, хто підставив би плече, – треба шукати своє внутрішнє сонце! А взагалі, так не буває, щоб поруч нікого не було. Просто треба помічати тих людей, які нас люблять, і бути їм за це вдячними ».
