З нагоди Дня незалежності України створено рейтинг найголовніших здобутків вітчизняних спортсменів за 27 років.
Нинішній рейтинг до 27 річниці незалежності України, присвячується спортсменам, які зробили вагомий внесок для міжнародного іміджу України. Ми підібрали 7 досягнень у спорті, якими варто гордитися.
Та у спорті, як і в будь-якій галузі є свої злети та падіння, приклади для гордості та “здобутки”, за які буває соромно. Ми виокремили таких два.
7 досягнень українців у спорті
За роки незалежності Україна подарувала світу чимало видатних спортсменів, які не просто привернули увагу спортивного світу і чиїми кар’єрамиі українці пишаються особливо, але й змусили говорити всю планету про нашу державу. Це і медальний хет-трик Лілії Подкопаєвої на Олімпіаді в Атланті у 1996 році, київське Динамо у півфіналі Ліги чемпіонів у 1999 році, проведення Євро 2012 та фіналу Ліги чемпіонів 2018, золото українських біатлоністок у Сочі в 2014, Дніпро у фіналі Ліги Європи у 2015, золоті нагороди на Олімпійських іграх Олега Верняєва, Юрія Чебана, Олександра Абраменка, Олександра Усика, Василя Ломаченка, Ірини Мерлені, Ольги Харлан.
Список можна дуже довго продовжувати, тому ЗМІ виокремили 7 найголовніших здобутків України у спорті.
Сергій Бубка
Сергій Бубка за свою кар’єру встановив 35 світових рекордів, однак основне його досягнення датоване 1994-м роком. На змаганнях в італійському місті Сістрієте він злетів на 6,14 метрів та став автором вічного рекорду, який нікому не вдалося досі побити.
Довгі роки Бубці належав і світовий рекорд у приміщеннях – 6,15 м, який він встановив у 1993 році у Донецьку на Зірках жердини. Але у 2014 році на тому ж турнірі нове досягнення зафіксував француз Рено Лавіленні – 6,16 м.
Оксана Баюл
Оксана Баюл – чемпіонка світу з фігурного катання і олімпійська чемпіонка.
У 1994 році у норвезькому Ліллехамері збірна України вперше виступила на Олімпіаді окремою командою. На своїх перших зимових іграх наша збірна одразу ж здобула золоту медаль, яку їй принесла у фігурному катанні Оксана Баюл. Спортсменка змусила весь олімпійський світ слухати гімн незалежної України.
Після прокату короткої програми судді поставили юну Оксану Баюл на друге місце, а лідерство захопила американка Ненсі Керріган.
Всі крапки над “i” повинна була розставити довільна програма. Але за два дні до найважливішої програми Оксана зіткнулася з німецької фігуристкою Танею Шевченко, і та лезом розсікла українці ногу. Щоб зупинити кровотечу, Баюл наклали три шви.
До останнього було невідомо, чи зможе Оксана продовжувати боротьбу за медалі. Але все ж 26 лютого вона вийшла на лід і блискуче відкатала свою складну довільну програму.
Яна Клочкова
Яна Клочкова на сьогоднішній день вважається найбільш титулованою спортсменкою України в історії Олімпійських ігор. У чотириразової олімпійської чемпіонки навіть є народне прізвисько – золота рибка.
На весь світ Яна Клочкова про себе заявила у 2000 році на Олімпіаді у Сіднеї, здобувши одразу два золота у комплексному плаванні – на дистанціях 200 м та 400 м, на якій українка ще й встановила світовий рекорд – 4.33,59 хв.
Золота рибка українського плавання на цьому не зупинилася, вигравши ще два золота за чотири роки на Олімпіаді у Афінах.
Також Клочкова є 16-ти разовою чемпіонкою світу з плавання на дистанціях 200 м та 400 м, комплексним та вільним стилем.
Андрій Шевченко
Андрій Шевченко – головна зірка в історії українського футболу. Виступав за київське Динамо, італійський Мілан та лондонський Челсі.
У 2004 році Шевченко став першим в історії України володарем найголовнішого індивідуального трофею у футболі – Золотого м’яча, який він отримав завдяки блискучим виступам у складі італійського Мілану.
Форвард збірної України набрав найбільше голосів футбольних оглядачів з 52-х країн, випередивши найближчих переслідувачів Деку (Порту/Барселона) та Роналдіньо (Барселона) на 36 та 42 бали відповідно. Шевченко набрав до свого активу 175 очок.
Загалом же Андрій Миколайович виявився третім українцем, якому підкорився цей приз – у 1975 році Золотий м’яч діставався Олегу Блохіну, а у 1986 році – Ігорю Бєланову.
Збірна України з футболу
У 2006 році збірна України створила головну сенсацію на чемпіонаті світу з футболу у Німеччині. Підопічні Олега Блохіна не просто дебютували на турнірі, а зуміли дійти до чвертьфіналу.
Хоча почалося все у Німеччині для українців з неприємного матчу проти іспанців – у ворота Шовковського влетіло аж чотири м’ячі. Віддячити бодай одним голом престижу Україна не зуміла.
Та вже у наступних матчах групового етапу українці продемонстрували справжню командну гру та неймовірне бажання перемогти. Українці залишили позаду себе Туніс (1:0) та Саудівську Аравію (4:0), а в 1/8 фіналу у серії післяматчевих пенальті здолали Швейцарію.
Героєм матчу став феноменальний Олександр Шовковський. Він не пропустив жодного пенальті від швейцарців та поїхав додому з титулом першого голкіпера, якому вдалося зберегти свої ворота недоторканами у серії післяматчевих 11-метрових.
До півфіналу українців не пустили майбутні чемпіони світу – італійці (0:3)
Володимир Кличко
Володимир Кличко — чемпіон світу в суперважкій вазі за трьома версіями (WBO/IBF/IBO), володар чемпіонського поясу журналу The Ring, олімпійський чемпіон.
24 вересня 2005 року Володимир Кличко посів перше місце в рейтингах IBF і WBO. Квітень 2006 року – титул чемпіона світу за версією IBF і вакантний титул чемпіона світу за версією IBO.
У листопад 2006 року – чергова перемога в поєдинку за титул чемпіона світу за версією IBF/IBO проти Кельвіна Брока. Березень 2007 року – нокаутував Рея Остіна в поєдинку за титул чемпіона світу за версією IBF/IBO. Липень 2007 року – переміг американця Леймона Брюстера і здобув звання чемпіона світу за версіями IBF і IBO в суперважкій вазі.
У 2008 р Володимир Кличко переміг Султана Ібрагімова і отримав пояс за версією WBO. Липень 2008 року – переміг американця Тоні Томпсона, захистив титули IBO, IBF, WBO. 20 березня 2010 року – нокаутував американського боксера Едді Чемберса.
У липні 2011 року бій з британцем Девідом Хеєм приніс Володимиру Кличку титул чемпіона WBA.
ФК Шахтар
У 2009 році донецький Шахтар став першим за часів незалежності українським клубом, який виграв єврокубок.
Донеччани під керівництвом румуна Мірчі Луческу у фіналі Кубку УЄФА у додатковий час здолали німецький Вердер – 2:1. Тоді за гірників забивали Луїс Адріано та Жадсон.
До Шахтаря європейські трофеї вдавалося вигравати лише Динамо за часів СРСР – у 1975 та 1986 році кияни здобували Кубок кубків, а у 1975 році стали володарями Суперкубку УЄФА.
А в сезоні 2014/2015 до фіналу Ліги Європи зумів дійти український Дніпро, який очолював Мирон Маркевич. Але дніпряни у вирішальній зустрічі поступилися іспанській Севільї 2:3.
Хто вбиває український спорт?
Нажаль, часто за успіхами команд ховається два головних недоліки українського спорту – це корупція та жахливі умови, в яких доводиться карбувати свої медалі нашим спортсменам. Однак, якщо логічно подумати, саме ці дві речі залежні одна від одної. Приміром, якби не було корупції, то можливо б, наші спортсмени не втікали за кордон через ліпші умови для тренування та більші заробтні плати.
Проте, українські чемпіони все ж перемагають, тренуючись за свій рахунок. Найцікавіше, що гроші на підготовку спортсменів виділяються, причому мільйонами, однак часто потрапляють не в ті руки.
У деяких видах спорту тренери самі вирішують, скільки отримає спортсмен, якщо взагалі щось отримає. Замість того, щоб вигравати медалі і отримувати державну підтримку, українські спортсмени самі стають засобом для заробітку.
