Як запевняють спортивні оглядачі та досвідчені спортовці, кінні перегони є чи не єдиним видом спорту, заняття яким становить загрозу не лише здоров’ю спортсмена, але й його життю. Жоден із інших видів спорту не має такої відлякуючої статистики, яка стосується смертельних випадків.
Звісно, такий опис спорту аж ніяк не сприятиме збільшенню кількості його поціновувачів, але статистика – річ тверда. Як повідомляють дослідники історії сучасних кінних перегонів, лише у Сполучених Штатах за останні 70 років під час проведення перегонних змагань померло 170 жокеїв. Професійні наїзники кажуть, що, як розповідають їхні колеги, яким не поталанило і вони пізнали падіння з коня, цей непередбачений і неконтрольований маневр можна порівняти із падінням із даху автомобіля, який рухається. Справа у тому, що 50-60-кілограмові жокеї видаються якщо і не пилинкою, то, ну дуже неважкою ношею на спині півтонного коня. Нижче наведемо історію юного наїзника, для якого заїзд під час кінних перегонів мало не набув фатального значення.
19-річний юнак Нейт Хуббарт, що мешкає у Каліфорнії ще змалку марив цим видом спортом. Зараз він жокей, тож страх йому незнайомий. Його історія тоді облетіла багато світових видань. Адже хлопець пережив, як охрестили ці перегони журналісти, заїзд смерті. На кону було 3 мільйони євро. Таким спокусливим був призовий фонд. Фотографії з юнаком, який звисав на шиї свого коня, вразили читачів не лише у всій Америці, але й у світі. Інцидент трапився 3 лютого 1989 року в Сан-Франциско, на іподромі "Golden Gate Fields". Публіка з нетерпінням чекала на перший заїзд. Жокея Нейта Хуббарта всі називали юним талантом: це був його дебютний сезон. З поміж інших жокеїв його виділяли безстрашність і безтурботність. Суперником Хуббарта у цих перегонах був багаторазовий переможець Том Чепмен.
Не зважаючи на це, навіть він з повагою ставився до молодого конкурента. Наступний опис кінних перегонів, здійснений журналістом Іваном Лук’яшином, нагадує сторінки книги Тома Вулфа про такий жанр журналістики, як “нова журналістика”: “На доріжці лежав шар багнюки завтовшки 8 сантиметрів. Дощ падав вже цілий тиждень. Болото додає небезпеки заїзду: якщо кінь підковзнеться, це може фатально закінчитися для жокея.” Такими були передумови трагедії. На щастя, наїзник Хуббарт вижив, однак рік опісля він таки “повісив на цвях” свій жокейський костюм. Проте швидкістю захоплюється й досі.
Оксана Коваль спеціально для Корупція.спорт
