Ріо відоме своєю неповторною атмосферою, ритмом, енергією, святом, яке ніколи не закінчується. Бразильці раділи, веселились, святкували, коли у 2009 році місто вибороло право приймати у себе Олімпійські та Паралімпійські ігри 2016 року. Історична подія – перші Олімпіада та Паралімпіада в Латинській Америці. Але в останні кілька років присмак тієї перемоги став таким собі "гіркуватим". – повідомляє Корупція.Спорт
На тлі перманентної політичної кризи, коли в результаті корупційного скандалу президента усувають з посади, на тлі постійних економічних негараздів для більшості бразильців Олімпіада та Паралімпіада стали тягарем.
Олімпіада завершилась. Як і очікували, спортивні досягнення бодай на два тижні відвернули увагу від політичної та фінансової криз, від Зіки в країні. І тепер настав час 15-х Паралімпійських ігор.
Інтерес до Ігор, де беруть участь спортсмени з обмеженими фізичними можливостями, завжди нижчий у порівнянні з олімпійським спортом. Втім за останні три десятиліття активізувались намагання популяризувати паралімпійський спорт.
Згідно із домовленостями між МОК та Міжнародним паралімпійським комітетом, з 1988 року було вирішено проводити олімпійські та паралімпійські ігри разом на тих самих об'єктах з невеликою перервою у 2-3 тижні між іграми.
Це економить кошти і залишає багатшу спадщину містам, які приймають ігри. Одними із найуспішніших у цьому плані стали ігри 2012 року у Лондоні. Самі паралімпійці говорили, що вони ще ніде не відчували такої підтримки трибун.
Квитки на Паралімпійські ігри у Лондоні були повністю розкуплені, і багато глядачів визнавали, що не могли потрапити на олімпійські змагання, тому квитки на Паралімпіаду були чудовою нагодою побувати на історичних об'єктах та повболівати за спортсменів.
Ще на початку серпня організатори визнали, що продали лише 12% відсотків квитків на Паралімпіаду. Згодом вони сказали, що ситуація покращилась, за кілька днів до початку вони твердили, що вже продана половина квитків. У цілому світі в соціальних мережах навіть стартували кампанії із закликом роздавати квитки безкоштовно у бідних бразильських районах, щоб таким чином популяризувуати паралімпійський спорт. До акції заповнення трибун долучились світові зірки, такі як британський принц Гаррі та гурт Coldplay.
Навіть у самому Міжнародному паралімпійському комітеті визнали, що з такими труднощами ще ніколи не зіткались.
"Десь за 5 тижнів до початку, ми зрозуміли масштаби того безладу, в якому ми опинились", – бідкався в інтерв’ю ВВС президент МПК Філіп Крейвен. "Впродовж останніх трьох тижнів я спав по 3 години на добу, відключився на літаку, бо не їв 19 годин – це був суцільний стрес, але я знав, що ми зможемо владнати ситуацію."
"В оргкомітету закінчились гроші, і це була практично безнадійна ситуація для паралімпійського комітету, це була серйозна справа", – наголосив він.
Фактично проблема в тому, що "фінансові дірки" Олімпіади в Ріо "залатали" грошима з бюджету Паралімпіади. Під знаком питання була участь деяких атлетів та навіть цілих команд, які просто не мали коштів, щоб доїхати до Ріо. Місцевому оргкомітету довелось виділяти додаткові кошти, що не дуже подобається бразильцям, де кілька мільйонів людей фактично живуть у злиднях, і впродовж останніх трьох років всю підготовку до змагань супроводжували багатотисячні протести.
Вже в перші дні після відкриття стало відомо, що організаторам все ж таки вдалось практично досягнути мети –як вони твердили. Із двох мільйонів квитків продано 1,8 млн, хоча й на трибунах цього не було помітно, на багатьох змаганнях трибуни були явно порожніми у порівнянні з тим самим Лондоном.
Спортсмени в розмовах з ВВС визнають, що на трибунах глядачів менше, підтримка не така палка, як в Лондоні, але як сказала ВВС перша в історії Казахстану паралімпійська чемпіонка, плавчиня Зульфія Габідулліна, яка в 50 років стала сенсацією цієї Паралімпіади, "глядачів на трибунах і їх підтримки нам вистачає".
Втім позитивних емоцій, притаманним Ріо, тут вистачає, атмосфера справді неймовірна. Біля кас з квитками вишикуються черги, потоки людей прямують до Паралімпійського парку, Ріо на тиждень забув про негаразди, а вже після завершення повернуться проблеми внутрішні, які нікуди не ділись – політична та фінансова кризи. І ті хто на час цих Ігор отримав тимчасові роботи, допомагаючи в організації змгань, далі залишаться безробітними.
Найбільші сподівання покладали, що ця Паралімпіада допоможе привернути увагу до проблем людей з інвалідностю у цілій Латинській Америці. Організатори наголошують, що зміни вже помітні.
